Скачать с ютуб Козацька звитяга - 3. Випуск №7 (90). Історія. Герць. в хорошем качестве

Козацька звитяга - 3. Випуск №7 (90). Історія. Герць.

«Тоді будеш, вражий ляше, вдачею хвалиться, коли спробуєш зі мною та й на герці биться». Герць – це поєдинок окремих звитяжців з ворогуючих таборів, який передував загальній битві. Інколи саме він вирішував хід подальшого протистояння. Запорожці завжди практикували цю лицарську виправу. В 7 випуску програми «Козацька звитяга» мова піде про козацький герць. Традицію викликати на герць перед основним боєм запорожці зберегли ще з часів Київської Русі, коли наші князі перед боєм викликали на двобій найсильнішого з вояків супротивника. Група найбільш відчайдушних і хоробрих запорізьких козаків перед боєм виходила зі строю і наближалася до супротивника ближче ніж на відстань рушничного пострілу і починала голосно або жестами знущатись і кепкувати над ворогом, доводячи його до стану розлюченості і викликаючи напруженість і нервозність у ворожих лавах. Цей виклик приймали ворожі витязі, що ставало справжнім лицарським поєдинком. Зазвичай лише після герцю запорозькі козаки розпочинали загальний бій. Герць також виконував функції бойового розвідувального дозору в сучасному розумінні. Козаки часом зустрічали авангард противника і на місці давали йому відсіч. Дана військова традиція була винятковою і характерною ознакою саме запорожців. Відомо, що гетьман Петро Сагайдачний під час Московського походу запорожців 1618 року особисто взяв участь у поєдинку з воєводою Бутурліним і вбив того разом з конем своєю булавою. Уманський полковник Іван Ганжа, попередньо здійснивши кілька успішних герців, загинув на двобої зі звіроподібним волоським богатирем у ході Пилявецької битви 1648 року. Своїми переможними герцями відзначилися полковники Хмельниччини Данило Нечай, Максим Кривоніс та Іван Золотаренко. Неодноразово на герць із поляками виходила сестра полковника Івана Донця Соломія, та у бою під Заславлем у 1649 році була поранена, потрапила в полон до ворогів і спалена живцем за відьомство. Герць вважався лицарською традицію і відмовитися від поєдинку означало вкрити себе безчестям, що в козацькому товаристві вважалося гірше за смерть. Тему коментує Олександр Притула - Президент ВГО «Всеукраїнська федерація Спас»