Скачать с ютуб Циклокросс - універсальний велосипед? Частина - 1 в хорошем качестве

Циклокросс - універсальний велосипед? Частина - 1

Циклокросс - універсальний велосипед? Так. На перший погляд, циклокроссовий велосипед дуже схожий на гревел і це один і той самий снаряд. Ніби й так, хоча не все так просто. Вважається, що Гревел це нова потужна віха у велосипедному світі подорожей та спорту. Але винаходячи гравійник ще у середині 2000-х американці, по суті перевинайшли кросовий велосипед, схрестивши його з турінгом, тобто з туристичним велосипедом. і після такої гібридизації, жорсткий незручний ЦК, став не таким деревяним, якщо ви розумієте про шо я, і міг відвести свого господаря з трохи більшим комфортом, що відбувалося на щорічній гревел гонці в США, і з цих гонок всі ці гравійники по суті і виросли, для яких власне і були винайдені власники таких веломашин успішно використовували їх не тільки і для тренувань, але і для довгих велоподорожей, які в США знову ж таки дуже популярні. До речі Гравійний велосипед повинен був не тільки з комфортом доставити хазяіна, але і перевезти на собі купу туристичної амуніції. Саме з цього гравійники і обростають усілякими бонками для перевезення необхідного. На цикрокроссах усього цього немає – ні комфорту, ні бонок. При поверхневому погляді можна сказати, що гравійний велосипед – це син кросового велосипеда, але якщо мислити такими поняттями, то гревел можна вважати онуком кроссового ровера. про це нам говорить сама історія Допотопні ПротоЦиклокросові перегони стали з'являтися близько 120 років тому, майже відразу після появили традиційних шосейних перегонів. Циклокрос ще не був дисципліною для шосейних гонщиків, він радше був таким собі тренуванням шоссерів і міжсезоня, і до речі правильно називати саме той колишній вид перегонів і велоснарядів не Циклокрос, а велокрос. Отже, тренування заключалось в слідуючому: кілька шоссейних гонщиків ставили собі ціль: переможе той, хто першим з группи добереться до найближчого певного міста саме по пересічній місцевосці, що в свою чергу складалсь як правило не з гладкої рівнини, а навпаки: серед перешкод могли бути рови, чагарники, невеликі річкі, пісщяники і тому подібне. Тобто це була таке собі силове велосипедне тренування, оскільки по пересічній місцевосці можна було їхати мяко кажучи не завжди: траса підбиралась так, щоб її можна було подолати не тільки вверхи на велосипеді, але й з цим самим велосипедом у руках. Такі тренування дуже помітно покращували фізичну форму в порівнні із звичайними шоссейними гінцями, що такою силовухою не займались. З часом такі маршрути тренувань стабілізувалися в постійні незмінні відрізки – траси. На такі траси навіть спеціально згодом встановлювались додаткові перепони, щоб життя медом не здавалось Вважалось що додаткові перепони допоможуть доставити теплу кров до ступенів і пальців ніг, принаймні так стверджували самі веловершники тих років. І що цікаво, такі польові тренування принесли відчутні плоди. Уже 1910 року французький гонщик Акцел Лопіс пояснюв свої перемогу на тур де Франс саме міжсезонними тренуваннями по пересічній місцевості. вважається, що найперші призові перегони з велокросу відбули свого Франції ще 1902 року, організовані Даніелім Гюссо. Запам'ятайте це ім’я – француз Даніель Гюссо – батько велокросу. Не важко здогадатися, що велокрос швидко став популярним у самій Франції і шкидко поширився за її межі Наприклад, Бельгія проводить свій перший чемпіонат із кросу у 1910 році. Швойцарія ще через два роки після Бельгії у 1912 році, а ось у Іспанії велокрос виходить на чемпіонат лише 1929 року і через рік сусідня Італія також проводить свої перші перегони. Цікаво, що перші міжнародні велокрос-гонки під назвою «Лекретеріум International De cross Country» відбуваються 1924го року. Велокросс впевнено наберає популярності серед топових шоссейних спортсменів. Отже, єзда по пересічній місцевості, хоч і повільно, але впевнено завоювала Європу. Велокрос ще довго набирав обертів, перш ніж потрапити під крило ЮСІАЙ - міжнародного союзу велосипедистів. Тільки через 20 років після перші міжнародної гонки по велокросу ЮСІАЙ починає звертати увагу на цей вид спорту і перший чемпіонат з циклокросу під їхньою егідою відбувається у 1950 році. Хоча мабуть, це ще не був циклокрос, це ще була велокросова гонка, тобто гонка не по кільцю, а по прямій. До перевинаходу циклокросу в США під гордим ім'ям Гревел залишалася якихось півстоліця. Хтось може прикинути, що напевно у США власні кросові перегони не проводилися, і саме тому пішли різноманітні винаходи чогось схожого, але ні. Перші кросові перегони відбулися в США у 1963 році, не подалік Чикаго. І тут, як так кажуть, понеслося. Уже в 70-х роках велокрос США набирає особливої популрності, і багато чемпіонатів заснованих у ті роки проводяться до нині без перерви. Наприклад, серія циклокросових перегонів в Сорф-сітті зробила вагомий внесок в возвиток велокросу в Сполучніх Штатах, але це все далеко на гниючому заході. А чи можна сказати, що в передовому совку був чи не було велокросу?